вкорінюватися

вкорінюватися
(укорі́нюватися), -юється і вкоріня́тися (укоріня́тися), -я́ється, недок., вкорени́тися (укорени́тися), -и́ться, док.
1) Вростати корінням у ґрунт (про рослини).
2) перен. Міцно встановлюватися, запроваджуватися, узвичаюватися. || Зміцнюватися.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Нужно написать реферат?

Смотреть что такое "вкорінюватися" в других словарях:

  • вкорінюватися — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • вкорінювання — (укорі/нювання), я, с. Дія за знач. вкорінювати і вкорінюватися …   Український тлумачний словник

  • вкорінятися — див. вкорінюватися …   Український тлумачний словник

  • вкоренитися — див. вкорінюватися …   Український тлумачний словник

  • залягати — а/ю, а/єш, недок., залягти/, я/жу, я/жеш; мин. ч. залі/г, лягла/, лягло/; наказ. сп. заля/ж; док. 1) неперех. Лягати надовго або з якою небудь метою. || Лягаючи, ховатися в укритті або розташовуватися де небудь у засаді. || тільки док. Злягти… …   Український тлумачний словник

  • коренитися — и/ться, недок. 1) Пускати коріння; вкорінюватися. 2) у чому, перен. Мати що небудь своїм коренем, джерелом; походити від чого небудь, мати щось своєю причиною …   Український тлумачний словник

  • прищеплюватися — юється, недок., прищепи/тися, ще/питься; мн. прище/пляться; док. 1) вет., мед. Викликати в організмі потрібну реакцію внаслідок прищеплювання. 2) Зростатися з тканиною іншої рослини, надаючи їй або набуваючи нових якостей. || Пристосовуватися до… …   Український тлумачний словник

  • сидіти — джу/, ди/ш, недок. 1) Перебувати в положенні, за якого тулуб розміщується вертикально, спираючись на що небудь сідницями (про людину). || Розміщуватися нерухомо у певний спосіб (з обставинними словами, що вказують на його характер, особливості).… …   Український тлумачний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»